ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В КУРСІ «КОМП’ЮТЕРНА ІНЖЕНЕРНА ГРАФІКА»
DOI:
https://doi.org/10.32347/0131-579X.2025.109.67-80Ключові слова:
інженерно графічні дисципліни; компетентнісний підхід; дистанційні курси дисциплін; міжнародна та Європейська системи стандартизації; САПР AutoCADАнотація
Використання сучасних інформаційних технологій, елементів дистанційної та змішаної систем навчання є актуальною задачею при організації навчального процесу у закладах вищої освіти. Стратегічним напрямком сучасної педагогіки є надання здобувачеві вищої освіти можливості рухатися за власною освітньою траєкторією. При вирішенні цієї задачі важливим компонентом організації навчального процесу можуть стати якісні структуровані дистанційні курси дисциплін. Використання розроблених із застосуванням сучасних інформаційних технологій курсів сприяє удосконаленню структурно-логічної моделі формування у здобувачів вищої освіти професійних компетентностей. На ранніх стадіях навчання у вищих технічних навчальних закладах позитивні результати можуть бути досягнуті при формуванні компетентностей користування сучасними САПР, а саме оволодіння комп’ютерною графікою, 3D-моделюванням, оформлення конструкторської документації із застосуванням вимог нової системи стандартизації, тощо. У статті подаються основні елементи методики навчання застосованої при вивченні курсу «Комп’ютерна інженерна графіка» на одному з факультетів НТУУ «КПІ» імені Ігоря Сікорського протягом семи років. Методика використовується при змішаній формі навчання і її основою є використання дистанційного курсу, що розміщений на навчальній платформі «Сікорського» НТУУ «КПІ» імені Ігоря Сікорського. Основними компонентами дистанційного курсу є відеолекції, у яких розкривається теоретичний матеріал кожної з тем та надаються алгоритми покрокового виконання завдань. Забезпечення вільного доступу здобувачам вищої освіти до матеріалів дистанційного курсу у будь який час при організації власної пізнавальної діяльності та опосередковане керівництво нею викладачем сприяє отриманню хороших результатів при оволодінню курсом. Іншою складовою методики навчання інженерно графічним дисциплінам є забезпечення суттєвого і швидкого оновлення довідкових матеріалів. Ця проблема є надзвичайно актуальною саме у даний час у зв’язку з гармонізацією системи стандартів, що є чинними на території України, зі світовою і Європейською системами стандартизації. Ці зміни необхідно оперативно відображати у навчальних довідкових матеріалах. Структура побудованого дистанційного курсу є доступною для швидкого внесення таких змін на відміну від написання посібників, підручників і оформлення іншої навчальної документації, що потребує певного часу для запровадження у навчальний процес. Перевагами змішаної форми навчання є забезпечення зворотного зв’язку безпосередньо з викладачем у формі регулярних консультацій у ZOOM-конференціях чи окремих заняттях в аудиторіях. Отримані результати розробленої та апробованої методики викладання курсу інженерно графічної дисципліни дозволяють зробити висновок про реальну можливість формування у здобувачів вищої освіти компетентностей необхідних для виконання навчальних і професійних задач. Пропонуються рішення для створення комплексу методичних матеріалів на основі дистанційних курсів, які можна масштабувати на інші курси споріднених дисциплін. У статті показано застосування розробленої методики на прикладі окремої теми курсу «З’єднання нероз’ємні» та наводиться приклад оформлення кресленика складальної одиниці із застосуванням зварювання, пайки і склеювання за оновленими стандартами.
Посилання
Література
Гнітецька Т.В., Гнітецька Г.О. Курс «Інженерна та комп’ютерна графіка» для студентів технічних університетів. "Information Technologies and Learning Tools". Vol. 90 No. 4 (2022) рр. 89-101, 2022-09-29 URL: https://doi.org/10.33407/itlt.v90i4.4738
Гевко І. В., Писарчук О. Т. Формування графічної компетентності майбутніх фахівців професійної освіти у галузі комп’ютерних технологій. Наукові записки Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Сер. Педагогічні науки, Вип. СXХХХI (141). 2018. С. 54–63. .
Горобець С.М. Розвиток творчих компетентностей майбутніх фахівців під час вивчення дисципліни «Основи комп’ютерної графіки». Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2014. Вип. 6. С. 92-96.
Коляса П. І. Структурно-функціональна модель формування графічної компетенції майбутніх інженерів-педагогів. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич, 2021. № 38. С. 138-144.
Стукалець І. Г., Коробка С. В., Скляр О. Г., Болтянський Б. В., Скляр Р. В. Проблеми узгодження міжнародних, міждержавних та національних стандартів України під час оформлення конструкторської документації в SolidWorks. Праці ТДАТУ. 2024. Вип. 24, т. 3. С. 122–137.
Ivanova L., Botvinovska S., Levchenko O., Kosarevska R. The application of heritage building information modelling (HBIM) technology in training specialists for working with architectural heritage. Information Technologies and Learning Tools. 2025. Vol. 106, no. 2. P. 35–57. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v106i2.5896.
ДСТУ EN ISO 2553:2022. Зварювання та суміжні процеси. Символічне зображення на кресленнях. Зварні з’єднання (EN ISO 2553:2019, IDT; ISO 2553:2019, IDT). [Чинний від 2023-01-01]. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2022. 60 с.
ДСТУ EN ISO 9653:2022. Клеї. Метод випробування на міцність клейових з’єднань на зсув (EN ISO 9653:2019, IDT; ISO 9653:2019, IDT). Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2022. 7 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).