ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СПОСОБІВ ГРАФІЧНОГО ПРЕДСТАВЛЕННЯ СКЛАДОВИХ КОМФОРТУ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз методів графічної візуалізації складових комфорту в архітектурному середовищі з позицій прикладної геометрії. Показано, що графіка виступає не лише засобом ілюстрації, а й універсальним інструментом системного аналізу, комунікації та креативного проєктування. Спираючись на класифікацію за функціями графіки, запропоновану в наукових працях (зокрема, В. Плоского), у дослідженні здійснено її адаптацію до проблематики архітектурного середовища та комфорту. На цій основі виділено три групи методів — зображувальні, активні та креативні, які виконують різні ролі у процесі аналізу й проєктування.

Зображувальні методи (планувальні схеми, картосхеми, діаграми Венна, органограми, піктографіка) фіксують стан системи «як вона є» та наочно демонструють просторову структуру і взаємозв’язки між її елементами. Активні методи (номограми, матриці відповідності, теплові карти, радарні діаграми, діаграми Ішікави, дерева рішень) дають змогу простежити динаміку змін, виявити взаємозалежності параметрів та визначити інтегральні індекси комфорту. Креативні методи (діаграми Санкей, морфологічні карти, мапи сценаріїв, патернові карти, гібридні підходи) орієнтовані на генерацію нових рішень і сценаріїв, відкриваючи простір для інноваційного мислення в архітектурному проєктуванні.

Особливу увагу приділено перспективам розвитку мега-гібридних інтерактивних номограм, які поєднують багатовимірні шкали з можливістю сценарного моделювання. На відміну від класичних, такі номограми відображають не лише окремі параметри, а й їхню взаємозалежність (температура, вологість, світло, шум, якість повітря, приватність, комунікація, естетика тощо), автоматично формуючи точку загального комфорту у відсотковому вираженні. У поєднанні з інтерактивними панелями візуалізації вони стають ефективним інструментом адаптивного проєктування середовищ, здатних гнучко реагувати на різні потреби користувачів.

На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що саме розвиток гібридних і динамічних методів візуалізації, зокрема мега-гібридних інтерактивних номограм, є перспективним напрямом подальших наукових досліджень у сфері архітектури та прикладної геометрії. Запропонований підхід відкриває нові можливості для інтеграції багатовимірних даних, їх інтерпретації та практичного використання у створенні комфортного середовища, яке одночасно відповідає фізичним, психологічним, соціальним та емоційним вимогам людини.