ПРОСТОРОВЕ МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ У ЦИФРОВУ ЕПОХУ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ФУНКЦІЙ ТА РОЛЬ ГЕОМЕТРИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Анотація

У статті проаналізовано зміни у структурі та функціональній ролі інженерного мислення в умовах цифровізації проєктування та впровадження технологій штучного інтелекту. Показано, що сучасний етап розвитку інженерної діяльності характеризується переходом від безпосереднього формування геометричної моделі до роботи з результатами, згенерованими інтелектуальними системами. Це зумовлює зміну когнітивних підходів, що лежать в основі професійної діяльності інженера, та потребує переосмислення ролі просторового мислення.

На основі аналізу сучасних досліджень та практик інженерного проєктування обґрунтовано еволюцію когнітивних підходів: від мислення формою, характерного для традиційної інженерної графіки, через мислення операціями, притаманне CAD-системам, до мислення оцінюванням і вибором рішень, згенерованих засобами штучного інтелекту. Встановлено, що у цих умовах просторове мислення змінює свою функціональну роль: від інструмента створення форми воно трансформується у засіб аналізу, інтерпретації, верифікації та прогнозування результатів моделювання.

Виявлено основні когнітивні ризики, пов’язані з використанням інтелектуальних систем у проєктуванні, зокрема зниження глибини інженерного аналізу, формування некритичної довіри до результатів генерації, ілюзію розуміння геометричної форми та обмеження самостійності мислення. Показано, що ці ризики пов’язані з розривом між процесом формування рішення та його осмисленням і можуть негативно впливати на якість інженерної підготовки.

Обґрунтовано, що геометрична підготовка є ключовим чинником формування здатності до аналізу та інтерпретації результатів генеративного проєктування. Вона забезпечує розвиток когнітивних механізмів, необхідних для встановлення причинно-наслідкових зв’язків між параметрами моделі та її геометричною реалізацією, а також для критичної оцінки отриманих рішень. Доведено, що інтеграція геометричної підготовки з сучасними цифровими технологіями є необхідною умовою формування сучасного типу інженерного мислення.

Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення змісту інженерної освіти та розроблення нових методичних підходів до розвитку просторового мислення здобувачів вищої освіти.