ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ТА АНАЛІЗ ДЕЯКИХ ХАРАКТЕРИСТИК, ПОВ’ЯЗАНИХ З КООРДИНАТАМИ СОНЦЯ, ДЛЯ МІСТА РІВНЕ
DOI:
https://doi.org/10.32347/0131-579X.2026.110.255-267Ключові слова:
поверхні кутової висоти та азимутального кута Сонця, тривалість сонячного дня, азимутальні кути сходу і заходу Сонця, час сходу і час заходу Сонця, координати СонцяАнотація
У статті наголошується, що визначення координат Сонця за різними сонячними картами, графіками і номограмами дає можливість скористатись ними тільки для певних днів року, і визначені за їх допомогою характеристики (час сходу і заходу Сонця, тривалість сонячного дня, азимут сходу і заходу Сонця, кутова висота Сонця у сонячний полудень) не дають уявлення про характер їх зміни протягом року. Для цього наведені рисунки розрахункового сонячного графіка Кайеса Інтерпрайса, світлопланоміру Д.С. Масленнікова, сонцешукача Бекера і Фунаро, сонячної діаграми Гунара Плейжела, стереографічної сонячної карти, графіка Б.А. Дунаєва і М.Н. Гусєва.
В статті наведені відомі формули для визначення кутових координат Сонця, які є функціями трьох параметрів: широти місцевості φ, сонячного часу t і номера дня року n, що дозволяє за фіксації двох або одного параметрів представити певні характеристики, пов’язані із кутовими координати Сонця, у вигляді плоских кривих або поверхонь.
У статті на прикладі міста Рівне (φ = 50.62308°) візуалізовані і проаналізовані залежності від номера дня року часу сходу і заходу Сонця, азимутальних кутів сходу і заходу Сонця, тривалості сонячного дня, кутової висоти Сонця в сонячний полудень.
Також для міста Рівне візуалізовані поверхні кутової висоти Сонця як функції двох змінних – сонячного часу і номера дня року. При цьому розглядався відсік поверхні в межах додатних кутових висот (для від’ємних значень кутова висота Сонця обнулялася), а сама поверхня показана також у вигляді горизонталей.
Аналогічно (в двох варіантах) показана для широти міста Рівне поверхня азимутальних кутів як функція сонячного часу і номера дня року
Посилання
Література
Казаков Г. В. Архітектурна фізика: основні поняття і величини. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. 260 с.
Пугачов Є. В., Зданевич В. А., Кундрат Т. М., Літніцький С. І. Ілюстрований термінологічний словник з будівельної світлотехніки: природне освітлення, інсоляція, сонцезахист, використання сонячної енергії. Рівне: Волинські обереги, 2024. 432 с.
Світлопрозорі огородження будинків / О. Л. Підгорний, І. М. Щепетова, О. В. Сергейчук та ін. Київ : Вид. Домашевська О. А., 2005. 282 с.
Штейнберг А. Я. Расчет инсоляции зданий. Київ : Будівельник, 1975. 119 с.
Aronin J. E. Climate and Architecture. NY: Reinhold, 1953. 304 p.
Markus, T.A. and Morris, E.N. Buildings, Climate and Energy. London: Pitman Publishing Limited, 1980. 540 p.
Szokolay S. V. Environmental science handbook for architects and builders. London, New York: The Construction Press Lancaster, 1980. 532 p.
Пугачов Є. В. Моделювання можливого опромінення від сонця. Сборник трудов Киевского национального университета технологий и дизайна. 2004. С.135-140.
Пугачов Є. В. Моделювання річного ходу тривалості інсоляції похилої площини. Вісник національного університету водного господарства та природокористування. 2005. Вип. 3 (31). С. 248 -255.
Пугачов Є. В. Інсоляція та опромінення похилої площини з урахуванням імовірності сонячного сяяння. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну (спецвипуск). 2006. № 4(30). С. 133-137.
References
Kazakov H. V. Arkhitekturna fizyka: osnovni ponyattya i velychyny. Lʹviv: Vydavnytstvo Lʹvivsʹkoyi politekhniky, 2012. 260 s. {in Ukranian}
Puhachov YE. V., Zdanevych V. A., Kundrat T. M., Litnitsʹkyy S. I. Ilyustrovanyy terminolohichnyy slovnyk z budivelʹnoyi svitlotekhniky: pryrodne osvitlennya, insolyatsiya, sontsezakhyst, vykorystannya sonyachnoyi enerhiyi. Rivne: Volynsʹki oberehy, 2024. 432 s. {in Ukranian}
Svitloprozori ohorodzhennya budynkiv / O. L. Pidhornyy, I. M. Shchepetova, O. V. Serheychuk ta in. Kyyiv : Vyd. Domashevsʹka O. A., 2005. 282 s. {in Ukranian}
Shteynberh A. YA. Raschet ynsolyatsyy zdanyy. Kyyiv : Budivelʹnyk, 1975. 119 s. {in Russian}
Aronin J. E. Climate and Architecture. NY: Reinhold, 1953. 304 p. {in English}
Markus, T.A. and Morris, E.N. Buildings, Climate and Energy. London: Pitman Publishing Limited, 1980. 540 p. {in English}
Szokolay S. V. Environmental science handbook for architects and builders. London, New York: The Construction Press Lancaster, 1980. 532 p. {in English}
Puhachov YE. V. Modelyuvannya mozhlyvoho oprominennya vid sontsya. Sbornyk trudov Kyevskoho natsyonalʹnoho unyversyteta tekhnolohyy y dyzayna. 2004. S.135-140. {in Ukranian}
Puhachov YE. V. Modelyuvannya mozhlyvoho oprominennya vid sontsya. Sbornyk trudov Kyevskoho natsyonalʹnoho unyversyteta tekhnolohyy y dyzayna. 2004. S.135-140. {in Ukranian}
Puhachov YE. V. Insolyatsiya ta oprominennya pokhyloyi ploshchyny z urakhuvannyam imovirnosti sonyachnoho syayannya. Visnyk Kyyivsʹkoho natsionalʹnoho universytetu tekhnolohiy ta dyzaynu (spetsvypusk). 2006. № 4(30). S. 133-137. {in Ukranian}
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
