ДО ПИТАННЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ СТРУКТУРНОПАРАМЕТРИЧНОГО ФОРМОУТВОРЕННЯ ТЕХНІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ

Анотація

Нинішній етап розвитку наукової школи прикладної геометрії КПІ імені Ігоря Сікорського характеризується, зокрема, розроблянням інтегрованої комплексної методології формоутворення різноманітних технічних об’єктів для підвищення ефективності їх проектування, виготовлення та експлуатації. При цьому особливо важливими є задачі напрацювання належних теоретичних основ, узагальнення відповідних використовуваних способів побудов, удосконалення методичного, інформаційного і програмного забезпечення комп’ютерних систем, практичного впровадження отриманих результатів.

Запропонований школою КПІ імені Ігоря Сікорського структурно-параметричний підхід до геометричного моделювання становить підґрунтя для інтегрованого комплексного автоматизованого формоутворення. Тому подальше покращення зазначеної методології завдяки поліпшенню існуючого математичного апарату, розроблянню нових і вдосконаленню наявних способів, прийомів та алгоритмів є актуальною науково-прикладною проблемою.

У публікації наведено методику узагальнення структурно-параметричних геометричних моделей шляхом застосування до їх елементів циклічних, тобто повторювальних, операцій формоутворення. Поданий інваріантний спосіб проілюстровано на прикладі автоматизованого проектування таких компонентів сільсько-господарських машин як дискові робочі органи ґрунтообробних знарядь. При цьому використано викладену в попередніх працях авторів геометричну класифікацію даних технічних об’єктів, прийоми їх комп’ютерного твердотільного формоутворення, спосіб зменшення області проектних розв’язків та узагальненого контуру.

Таким чином, дослідження, що розглядається, є розвитком наукових здобутків, отриманих на кафедрі нарисної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки КПІ імені Ігоря Сікорського, певним їх теоретичним узагальненням. У статті окреслено перспективи проведення подальших розвідок у проаналізованому науковому напрямку для напрацювання належної інтегрованої комплексної методології формоутворення багатоманітних технічних об’єктів.