СТРУКТУРНО-ПАРАМЕТРИЧНА МОДЕЛЬ ПОВЕРХОНЬ ДРУГОГО ПОРЯДКУ
DOI:
https://doi.org/10.32347/0131-579X.2021.100.71-80Ключові слова:
автоматизоване проектування, геометричні засоби, комп’ютерні інформаційні системи, поверхні другого порядку, структурно-параметричні моделі, технічні об’єктиАнотація
Одним із сучасних напрямків подальшого розвитку наукової школи прикладної геометрії КПІ імені Ігоря Сікорського є структурно-параметричне формоутворення різноманітних технічних об’єктів. При цьому розробляються як загальні теоретичні засади даної методології, так і спеціалізовані засоби її практичної реалізації. Від ефективності останніх значною мірою залежать отримувані результати стосовно проектування, виготовлення та експлуатації конкретної промислової продукції.
Напрацьовані математичні моделі слугують основою для програмних модулів, які стають компонентами застосовуваних комп’ютерних інформаційних систем. У зазначених умовах важливі також питання розробляння необхідного методичного забезпечення. З боку теорії структурно-параметричного формоутворення до нових геометричних засобів висуваються вимоги згідно з принципами універсальності та уніфікації, варіантності, відкритості й розвитку, системного підходу та ін.
Як видно з назви публікації, в нашому випадку мова йде про поверхні другого порядку, які завдяки своїм корисним властивостям доволі розповсюджені в багатьох технічних об’єктах. Зауважимо, що площина вважається спрощеним різновидом цих фігур. Універсальність та уніфікація полягають у розв’язуванні широкого кола задач однотипними способами, прийомами, алгоритмами і т. д. Варіантність зводиться до потреби реалізації геометричною моделлю гнучких та продуктивних побудов, а відкритість і розвиток – до легкого оновлення, розширення та вдосконалення її складових. Системний підхід вимагає розгляду створюваного засобу не тільки як взаємопов’язаних елементів, а й компонента систем більш високого ієрархічного рівня. Описаним правилам задовольняє подана модель поверхонь другого порядку. Її головна особливість полягає в поєднанні векторного визначення даних об’єктів зі структурно-параметричною методологією. Розроблені прийоми формоутворення придатні для широкого практичного використання під час автоматизованого проектування різноманітної технічної продукції, процесів її виготовлення та експлуатації.
Посилання
Література
Ванін В.В., Вірченко Г.А., Гумен О.М., Юрчук В.П., Яблонський П.М. Сучасний стан і перспективи подальшого розвитку наукової школи прикладної геометрії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Прикладні питання математичного моделювання. 2018. Вип. 2. С. 1723. doi: 10.32782/2618-0340-2018-2-17-23.
Ванін В.В., Вірченко Г.А., Гетьман О.Г., Яблонський П.М. Структурно-параметричне формоутворення як засіб інтеграції автоматизованого проектування технічних об’єктів. Прикладна геометрія та інженерна графіка. 2019. Вип. 95. С. 4650.
Ванін В.В., Вірченко Г.А. Визначення та основні положення структурно-параметричного геометричного моделювання. Геометричне та комп’ютерне моделювання. 2009. Вип. 23. С. 4248.
Ванін В.В., Вірченко Г.А. Структурно-параметричні геометричні моделі як засіб інтеграції автоматизованого проектування сучасного літака. Вісник Херсонського національного технічного університету. 2014. Вип. 3 (50). С. 571574.
Незенко А.Й., Вірченко Г.А. Геометричне моделювання поверхонь спряження як засіб інтегрального оптимального формоутворення в життєвому циклі літака. Сучасні проблеми моделювання. 2017. Вип. 8. С. 4953.
Незенко А.Й. Параметричне моделювання кінцевої аеродинамічної поверхні літака. Прикладна геометрія та інженерна графіка. 2018. Вип. 94. С. 7276.
Ванін В.В., Вірченко Г.А., Збруцький О.В. Теоретичні основи комп’ютерного геометричного моделювання авіаційної техніки. Київ: НТУУ «КПІ», 2013. 124 с.
Кривошапко С.Н., Иванов В.Н. Энциклопедия аналитических поверхностей. Москва: Либроком, 2010. 560 с.
References
Vanin, V.V., Virchenko, G.A., Gumen, O.M., Yurchuk, V.P., Yablonskyi, P.M. Suchasnyi stan i perspektyvy podalshoho rozvytku naukovoi shkoly prykladnoi heometrii Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut imeni Ihoria Sikorskoho». Prykladni pytannia matematychnoho modeliuvannia. 2018. Vyp. 2. Р. 1723. doi: 10.32782/2618-0340-2018-2-17-23. {in Ukrainian}
Vanin V.V., Virchenko G.A., Hetman O.H., Yablonskyi P.M. Strukturno-parametrychne formoutvorennia yak zasib intehratsii avtomatyzovanoho proektuvannia tekhnichnykh obiektiv. Prykladna heometriia ta inzhenerna hrafika. 2019. Vyp. 95. Р. 4650. {in Ukrainian}
Vanin, V.V., Virchenko, G.A. Vyznachennia ta osnovni polozhennia strukturno-parametrychnoho heometrychnoho modeliuvannia. Heometrychne ta kompiuterne modeliuvannia. 2009. Vyp. 23. Р. 4248. {in Ukrainian}
Vanin V.V., Virchenko G.A. Strukturno-parametrychni heometrychni modeli yak zasib intehratsii avtomatyzovanoho proektuvannia suchasnoho litaka. Visnyk Khersonskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. 2014. Vyp. 3 (50). Р. 571574.
Nezenko A.I., Virchenko G.A. Heometrychne modeliuvannia poverkhon spriazhennia yak zasib intehralnoho optymalnoho formoutvorennia v zhyttievomu tsykli litaka. Suchasni problemy modeliuvannia. 2017. Vyp. 8. Р. 4953.
Nezenko A.I. Parametrychne modeliuvannia kintsevoi aerodynamichnoi poverkhni litaka. Prykladna heometriia ta inzhenerna hrafika. 2018. Vyp. 94. Р. 7276.
Vanin V.V., Virchenko G.A., Zbrutskyi O.V. Teoretychni osnovy kompiuternoho heometrychnoho modeliuvannia aviatsiinoi tekhniky. Kyiv: NTUU «KPI», 2013. 124 р.
Krivoshapko S.N., Ivanov V.N. Entsiklopediya analiticheskih poverhnostey. Moskva: Librokom, 2010. 560 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Вірченко Геннадій, Голова Ольга, Воробйов Олексій, Надкернична Тетяна, Лазарчук-Воробйова Юлія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).