ТЕОРІЯ ОБ’ЄКТИВНОГО ФОРМОТВОРЕННЯ В ДИЗАЙН-ПРОЄКТУВАННІ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ

Анотація

Розглянуто сучасні методи проєктування швейних виробів. Визначено, що актуальними напрямками є: приватні особливості моделювання, які враховують динаміку розмірних ознак; методики дво- та тривимірного проєктування із намаганням врахування антропометричних особливостей та особливостей швейних матеріалів. Вказано на недоліки суб’єктивного підходу відповідно до методик наближеного проєктування. Обґрунтовано новий науковий напрямок об’єктивного формотворення в дизайні одягу з відповідною теорією з критеріальними комплексними залежностями, які дозволяють виконати  об’єктивну керованість процесу формотворення  та прогноз  якісних показників. Надано приклад оболонок з попередньо деформованим і підігнутим зрізом та їх критеріальну залежність. Метою роботи є запровадження та характеристика нового наукового напрямку об’єктивного формотворення в дизайні швейних виробів, що надасть можливість отримання розрахункової і візуальної форми, у тому числі тривимірної, деталей, вузлів та загальної форми із врахуванням складових процесів формотворення, які також враховують специфіку і альтернативу існуючих конструктивних і технологічних способів чи методів формотворення. Завданнями статті є теоретичне обґрунтування нового наукового напрямку