ДО ПИТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОГО ПАРАМЕТРИЧНОГО КОНСТРУЮВАННЯ В СИСТЕМІ КОМПАС-3D

Автор(и)

  • Геннадій Вірченко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0001-9586-4538
  • Ольга Лебедєва Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-1569-5987
  • Тетяна Надкернична Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-9147-0512
  • Назар Линок Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-4489-2472

DOI:

https://doi.org/10.32347/0131-579X.2021.101.208-220

Ключові слова:

автоматизоване проектування, геометричне моделювання, система Компас-3Dсистема Компас-3D, технічні об’єкти

Анотація

Автоматизоване проектування є високопродуктивним засобом підвищення якості створюваної технічної продукції, зменшення витрат на її розробляння та експлуатацію. Для більшості складних об’єктів основою опрацювання протягом усього життєвого циклу слугують геометричні моделі, від досконалості яких суттєвим чином залежать належні отримувані результати.

Така особлива функція обумовлена провідною їх роллю у процесі узгодження доволі часто суперечливих вимог багатьох технічних та інших дисциплін до проектованої промислової продукції. Конкретний оптимальний її варіант обов’язково реалізується певною геометрією. Для ефективного пошуку останнього комп’ютерні графічні моделі повинні забезпечувати не тільки бажану наочність і точність, а також гнучкість модифікацій виконаних побудов. У такий спосіб здійснюється адаптація створюваного об’єкта до існуючих різноманітних вимог до нього.

Сучасну реалізацію описаної стратегії автоматизованого конструювання становить параметричний підхід розробляння промислової продукції. Для його успішного використання на практиці необхідно приділяти відповідну увагу даній тематиці при навчанні інженерній графіці здобувачів вищої освіти. Тому зазначений напрямок є доволі актуальним.

 З іншого боку, зараз наявні теоретичні напрацювання, що узагальнюють параметричне геометричне моделювання. Це стосується, наприклад, методології структурно-параметричного формоутворення, яка розроблена науковою школою прикладної геометрії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Наведені факти визначають доречність ознайомлення студентів також із новими досягненнями в галузі автоматизованого проектування, що сприятиме вдосконаленню їх майбутньої фахової діяльності.

Таким чином, головна мета цієї публікації полягає в поданні на прикладі системи Компас-3D запропонованої методики щодо викладання у вищих навчальних закладах комп’ютерного конструювання промислової продукції. Описані прийоми доволі універсальні, можуть застосовуватися й в інших відповідних програмних пакетах, зокрема, AutoCAD, SolidWorks, CATIA, NX, ProEngineer тощо.

Біографії авторів

Геннадій Вірченко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

д. т. н., професор

Ольга Лебедєва, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

ст. викладач

Тетяна Надкернична, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

ст. викладач

Назар Линок, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

викладач

Посилання

Література

Компас-3D. Система трехмерного моделирования. URL: https://ascon.ru/products/7/review/

Канський О.М., Білицька Н.В., Гетьман О.Г. Про питання тривимірного моделювання у системі Компас-3D. Матеріали ІІІ-ї Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Прикладна геометрія, дизайн та об'єкти інтелектуальної власності». Київ: ОмегаЛ, 2014. С. 107110.

Мартиненко Г.С., Білицька Н.В., Гетьман О.Г. Моделювання та розрахунок зубчастих зачеплень у системі КОМПАС. Прикладна геометрія та інженерна графіка. 2019. Вип. 96. С. 5863.

Івчук І.В., Білицька Н.В., Мартиненко Г.С. Застосування системи «КОМПАС» для створення твердотільної моделі складальної одиниці. Матеріали 6-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Прикладна геометрія, дизайн, об'єкти інтелектуальної власності та інноваційна діяльність студентів та молодих вчених». Київ: ДІЯ, 2017. С. 291295.

Білицька Н.В., Гетьман О.Г., Ляхор Д.О., Стефанович А.В. Деякі питання параметризації у системі Компас-3D. Прикладна геометрія та інженерна графіка. 2021. Вип. 100. С. 4757. doi: 10.32347/0131-579x.2021.100.47-57

Ванін В.В., Вірченко Г.А. Визначення та основні положення структурно-параметричного геометричного моделювання. Геометричне та комп’ютерне моделювання. 2009. Вип. 23. С. 4248.

Ванін В.В., Вірченко Г.А., Гетьман О.Г., Яблонський П.М. Структурно-параметричне формоутворення як засіб інтеграції автоматизованого проектування технічних об’єктів. Прикладна геометрія та інженерна графіка. 2019. Вип. 95. С. 4650.

References

Kompas-3D. Sistema trehmernogo modelirovaniya. URL: https://ascon.ru/products/7/review/ {in Russian}

Kanskyi O.M., Bilytska N.V., Hetman O.H. Pro pytannia tryvymirnoho modeliuvannia u systemi Kompas-3D. Materialy III-yi Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii studentiv, aspirantiv ta molodykh vchenykh «Prykladna heometriia, dyzain ta obiekty intelektualnoi vlasnosti». Kyiv: OmehaL, 2014. S. 107110. {in Ukrainian}

Martynenko H.S., Bilytska N.V., Hetman O.H. Modeliuvannia ta rozrakhunok zubchastykh zacheplen u systemi KOMPAS. Prykladna heometriia ta inzhenerna hrafika. 2019. Vyp. 96. S. 5863. {in Ukrainian}

Ivchuk I.V., Bilytska N.V., Martynenko H.S. Zastosuvannia systemy «KOMPAS» dlia stvorennia tverdotilnoi modeli skladalnoi odynytsi. Materialy 6-yi Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii studentiv, aspirantiv ta molodykh vchenykh «Prykladna heometriia, dyzain, obiekty intelektualnoi vlasnosti ta innovatsiina diialnist studentiv ta molodykh vchenykh». Kyiv: DIIa, 2017. S. 291295. {in Ukrainian}

Bilytska N.V., Hetman O.H., Liakhor D.O., Stefanovych A.V. Deiaki pytannia parametryzatsii u systemi Kompas-3D. Prykladna heometriia ta inzhenerna hrafika. 2021. Vyp. 100. S. 4757. doi: 10.32347/0131-579x.2021.100.47-57 {in Ukrainian}

Vanin, V.V., Virchenko, G.A. Vyznachennia ta osnovni polozhennia strukturno-parametrychnoho heometrychnoho modeliuvannia. Heometrychne ta kompiuterne modeliuvannia. 2009. Vyp. 23. S. 4248. {in Ukrainian}

Vanin V.V., Virchenko G.A., Hetman O.H., Yablonskyi P.M. Strukturno-parametrychne formoutvorennia yak zasib intehratsii avtomatyzovanoho proektuvannia tekhnichnykh obiektiv. Prykladna heometriia ta inzhenerna hrafika. 2019. Vyp. 95. S. 4650. {in Ukrainian}

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-31

Номер

№ 101 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Вірченко Г.А., Лебедєва О.О., Надкернична Т.М., Линок Н.М.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).