ТЕОРІЯ ФОРМОТВОРЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ В ЇХ ДИЗАЙНІ І ВИРОБНИЦТВІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ГІГРОТЕРМІЧНОГО ОБРОБЛЕННЯ

Анотація

В статті розглянуто проблемні питання розробки та використання інженерних методів, які є науково ємними, в дизайн-проєктуванні і безпосередньо у виробничих процесах елементів швейних виробів. Конкретизовано суперечність між принципами проєктного і виробничо-технологічного формотворення у вигляді ланцюжка: «конструкція – технологія – матеріал – форма – експертиза”. Вказано та розв'язано  проблему кваліметричного забезпечення художньо-конструкторського проєктування, яка забезпечує кількісну оцінку характеристик якості виробу. Доведено можливість оцінки певного метричного виміру, пов'язаного з параметрами форми, що отримується, із врахуванням технологічних властивостей матеріалів, що оброблюються. В процесах формотворення із застосуванням гігро-термічного оброблення не враховуються: ущільнення матеріалу як межі поздовжнього стиснення; ділянки, на яких відбуваються зміни сіткового кута матеріалу. Доведено, що для цих процесів оптимальним є перехід від площинної дії на матеріал  до лінійної вздовж криволінійного контуру і вперше виконано  процес утворення опуклості. Подано реальний зразок отриманої опуклості і виконано аналітичне моделювання із визначенням зв'язку між  здатністю матеріалу до формотворення – технологічною властивістю матеріалу і параметрами форми.  Запропоновано пристрої для дослідження сухих та зволожених зразків за методикою визначення критичного значення деформування матеріалу. Перспективою подальших досліджень є запровадження розробленого комплексного напряму дослідження і реалізації формотворення в інноваційних розробках з пропозицією дослідникам сумісної участі і обговоренням.