ТЕОРІЯ ФОРМОТВОРЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ В ЇХ ДИЗАЙНІ І ВИРОБНИЦТВІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ГІГРОТЕРМІЧНОГО ОБРОБЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32347/0131-579X.2022.102.84-99Ключові слова:
інженерні методи, елементи швейних виробів, дизайн-проєктування, теорія формотворення, технологічні властивості матеріалу, гігро-термічне оброблення, поздовжнє стиснення, лінійна дія, криволінійний контур, утворення опуклості, аналітичне моделювання, параметри форми, комплексного напрям, пристрої для дослідженняАнотація
В статті розглянуто проблемні питання розробки та використання інженерних методів, які є науково ємними, в дизайн-проєктуванні і безпосередньо у виробничих процесах елементів швейних виробів. Конкретизовано суперечність між принципами проєктного і виробничо-технологічного формотворення у вигляді ланцюжка: «конструкція – технологія – матеріал – форма – експертиза”. Вказано та розв'язано проблему кваліметричного забезпечення художньо-конструкторського проєктування, яка забезпечує кількісну оцінку характеристик якості виробу. Доведено можливість оцінки певного метричного виміру, пов'язаного з параметрами форми, що отримується, із врахуванням технологічних властивостей матеріалів, що оброблюються. В процесах формотворення із застосуванням гігро-термічного оброблення не враховуються: ущільнення матеріалу як межі поздовжнього стиснення; ділянки, на яких відбуваються зміни сіткового кута матеріалу. Доведено, що для цих процесів оптимальним є перехід від площинної дії на матеріал до лінійної вздовж криволінійного контуру і вперше виконано процес утворення опуклості. Подано реальний зразок отриманої опуклості і виконано аналітичне моделювання із визначенням зв'язку між здатністю матеріалу до формотворення – технологічною властивістю матеріалу і параметрами форми. Запропоновано пристрої для дослідження сухих та зволожених зразків за методикою визначення критичного значення деформування матеріалу. Перспективою подальших досліджень є запровадження розробленого комплексного напряму дослідження і реалізації формотворення в інноваційних розробках з пропозицією дослідникам сумісної участі і обговоренням.
Посилання
Література
В. Горобчишина, Л. Буханцова. Проєктування технологічних процесів швейного підприємства. Київ : Кондор. 2016, 272с.
Основи проєктування і моделювання: Навчально – методичний посібник / уклад. Людмила Миколаївна Хоменко. Умань: ФОП Жовтий О.О., 2016. 125 с.
Єжова О. В. Конструювання одягу. Курс лекцій. Кіровоград: Лисенко В. Ф., 2013. 172 с. іл.
Каролін Кіісел. Моделювання одягу. Форс, 2021.368 с.
Нестеров В.П. Проєктування процесу виробництва взуття. Київ : НМКВО, 1992. 304 с.
Енциклопедія швейного виробництва. Навчальний посібник. Київ : Самміт-книга, 2010. 968 с.
Ван В., Чжан Г., Ян Л. Исследование дизайна выкройки одежды на основе фрактальной графики. J Изображение Видео Процесс. 2019, 29 (2019). https://doi.org/10.1186/s13640-019-0431-x
Датта Д.Б., Сил П. Различные подходы к созданию моделей для швейной промышленности. J Textile Eng Fashion Technol . 2018;4(1):29-34. DOI: 10.15406/jteft.2018.04.00118
Кардаш О.В. Теорія об’єктивного формотворення в дизайн-проєктуванні швейних виробів. Прикладна геометрія та інженерна графіка. Київ : КНУБА, 2021. Вип.100. С. 139 – 153.
Антонович Е.А. Російсько-український словник – довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури. Львів, 2001. 240 с.
Волкотруб І.Т. Основи художнього конструювання. Київ : Вища школа. Головне видавництво, 1988. 191 с.
Текстильне матеріалознавство: навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / Е. П. Дрегуляс, В. В. Рибальченко, Н. П. Супрун. Київ : КНУТД, 2011. 430 с.
Л. О. Богданова, Г. А. Коровкіна. Конспект лекцій з дисципліни «Композиція»; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2017. 115 с.
Ле Корбюзьє – трендсетер урбаністики – Art for Lifehttps://arts4life.net › tpost › undiyctvd1-le-korbyuz-tre... 27 квіт. 2021 р.
Кодекс про політ птахів – Wikiwandhttps://www.wikiwand.com › Кодекс_про_політ_птахів Pedretti, Carlo. «A Chronology of Leonardo Da Vinci's Architectural Studies after 1500». Geneva: E. Droz, 1
Богушко А.А. Геометричні основи побудови поверхонь одягу. Навчальний посібник у 3-ох частинах. Київ: КДУТД, 2001, ч.1. 42с, ч.2. 27с ч.3. 38с.
Кротенко Д.В. (2016).Інформаційні технології в науці, виробництві та URL: https://er.knutd.edu.ua › bitstream › 20170306_I..., PDF
Дорошенко Ю.О., Бірілло І.В., Яценко В.В. Конструювання умовних топографічних поверхонь політканино-подібними перерізами для цілей швейної галузі.// Прикл. геометрія та інж. графіка. Київ: КДТУБА. 1996. –Вип.61. С. 152-156.
Юсеф Нахля. Розробка методу проєктування просторової поверхні деталей швейних виробів на основі вивчення процесу технологічної посадки матеріалу / автореф. дис…. канд. техн. наук. Київ, 1995. 23 с.
Устройство для изучения процесса посадки текстильного материала. А.с. 1727063 СССР, МКИ G 01 N33/36. / Кардаш О.В, Демкив Т.А. (СССР) - №4837296/К; опубл. 15.04.92, бюл. №14. С. 186.
Патент 15931А Україна, МKI G N 33/36. Прилад для дослідження процесу формоутворення матеріалу (Кардаш О.В, Коваленко С.В., Юсеф Нахля) (Україна) – опубл.30.06.97, бюл. №3. С.3.1.295.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Кардаш Олег
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).