ОБЧИСЛЕННЯ ПЛОЩІ ПЕРЕТВОРЕНОГО ОБ’ЄКТА ПРИ ПОЛІТОЧКОВИХ ПЕРЕТВОРЕННЯХ
DOI:
https://doi.org/10.32347/0131-579X.2022.102.188-195Ключові слова:
політочкові перетворення, геолокація, площа багатокутника, тріангуляціяАнотація
Завдяки сучасним методам та технологіям геометричного моделювання людство може відтворювати складні процеси взаємодії в природі, проектувати складні системи та слідкувати за ними, отримуючи можливі відстеження сценаріїв розвитку різних ситуацій та вчитись реагувати на них.
У роботі розглядається можливість обчислення площі ділянки, яка отримана після політочкових перетворень. У ході політочкових перетворень результатом роботи є набір точок, який є об’єктом перетворень, наприклад, крайка горіння лісу, або контур нафтової плями та таке інше. Зазвичай, важливим є не тільки отримати візуальне відображення цього об’єкта, а і порахувати його площу. Відображення об’єкта дозволяє швидко реагувати на ситуацію, а саме, якщо це крайка горіння лісу, то можна бачити, куди саме необхідно відправити техніку, задіяти людські ресурси, відселити жителів потенційно небезпечних зон. А якщо є можливість отримати площу крайки горіння, то можна також розрахувати збитки від стихійного лиха, обрати надійні способи запобігання втратам, як матеріальним, так людським втратам серед населення.
У даній роботі запропоновано алгоритм обчислення площі на основі отриманих точок за допомогою геолокації, що є актуальним при деформаційному моделюванні реальних надзвичайних ситуацій, та може використовуватись, наприклад, при моделюванні наслідків лісових пожеж, або різного роду забруднень повітря, водних ресурсів та інше. Розрахунки проводяться за допомогою створеного програмного забезпечення.
У роботі наводиться алгоритм розрахунку площі за геоданими з використанням тріангуляції, показані сценарії взаємодії користувача з системою, проаналізовано можливість отримання достовірних даних під час користування програмою, наводяться приклади роботи програмного забезпечення. Система може бути використана при розв’язанні задач, які виникають при моделюванні за допомогою політочкових перетворень, а також у тих сферах, де необхідно визначити площу області, яка нанесена на географічній мапі.
Посилання
Література
Map Projections – A Working Manual, U.S. Geological Survey Professional Paper 1395, By John P. Synder, pp. 243 – 248.
Johnson, Roger A. (2007). Advanced Euclidean Geometry. Mineola, New York: Dover. с. 70. (треуг)
Сидоренко Ю.В. Система моделювання геометричних об’єктів за допомогою політочкових перетворень / Прикладна геометрія та інженерна графіка. Київ : КНУБА, 2016. Вип. 92. С.118-125.
Сидоренко Ю.В., Бадаєв Ю.В. Геометричне моделювання складних об’єктів на основі політочкових відображень відрізків прямих / Сучасні проблеми моделювання: зб. наук. праць. Мелітополь: Вид-во МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2019. Вип.16. С.17-24.
Сидоренко Ю.В., Залевська О.В. Підвищення точності алгоритму політочкових перетворень / Прикладна геометрія та інженерна графіка. Київ : КНУБА, 2020. Вип. 97. С.129-135.
Referenses
Map Projections – A Working Manual, U.S. Geological Survey Professional Paper 1395, By John P. Synder, pp. 243 – 248.
Johnson, Roger A. (2007). Advanced Euclidean Geometry. Mineola, New York: Dover. с. 70 (треуг)
Sydorenko Iu.V. Sistema modelyuvannya geometrichnih ob’єktіv za dopomogoyu polіtochkovih peretvoren. Prykladna geometriya ta inzhenerna grafika. Кuiv : КNUBA, 2016. Vyp.92. PP.118-125.
Sydorenko Iu.V., Badaev Yu.I. Geometrichne modelyuvannya skladnih ob’єktіv na osnovі polіtochkovih vіdobrajen vіdrіzkіv pryamih. Suchasni problemy modelyuvannya. Melitopol. Vid-vo MDPU im. B. Hhmelnyckogo, 2019. Vyp.16. PP. 17-24.
Sydorenko Iu.V. Zalevskaya O.V. Pіdvischennya tochnostі algoritmu polіtochkovih peretvoren. Prykladna geometriya ta inzhenerna grafika. Кyiv : КNUBA, 2020. Vyp. 97. PP. 129-135.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Сидоренко Юлія, Залевська Ольга, Шалденко О.В.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).