МОДУЛЬНО-ГЕОМЕТРИЧНИЙ ПІДХІД В АВТОМАТИЗОВАНОМУ ПРОЄКТУВАННІ ВИРОБІВ МАШИНОБУДУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32347/0131-579X.2023.105.16-22Ключові слова:
автоматизоване проєктування; геометричне моделювання; комп’ютерні інформаційні технології; машинобудування; модульний підхід; структурно-параметрична методологіяАнотація
Машинобудування являє собою одну з базових галузей світової промисловості. З ним тісно пов’язане становлення нашої держави як складової спільноти європейських країн. Тому доволі актуальний подальший розвиток машинобудування шляхом здійснення належних його вдосконалень. Загальновизнаним напрямком підвищення якості продукції є автоматизоване проєктування, що нині доволі розповсюджене в зазначеній сфері діяльності. Про це свідчить широке використання різноманітних CAD/CAM/CAE/PDM (Computer-Aided Design/Computer-Aided Manufacturing/Computer-Aided Engineering/Product Data Management) комп’ютерних систем. Без останніх створити технічні об’єкти світового рівня практично неможливо. Даний факт обумовлено тим, що вказані засоби дозволяють суттєво скоротити терміни проєктування виробів, підвищити їхню якість, знизити витрати при виготовленні та експлуатації.
Відомо, що геометричне моделювання становить фундаментальний компонент створення багатьох видів промислової продукції, є невід’ємним елементом багатьох сучасних САПР (систем автоматизованого проєктування). Отже, від досконалості комп’ютерного формоутворення суттєво залежать відповідні характеристики опрацьовуваних технічних об’єктів. Існує чимало науково-методичних підходів до ефективної його практичної реалізації. Один із них становить методологія структурно-параметричного геометричного моделювання, запропонована науковою школою прикладної геометрії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Прогресивним напрямком у машинобудуванні є модульний підхід, що застосовується під час проєктування, виготовлення та експлуатації технічної продукції. Багато питань на різних стадіях життєвого циклу тісно пов’язані з геометричними параметрами виробів. Тому актуальна науково-прикладна задача стосовно напрацювання належних засобів для відповідного комп’ютерного формоутворення. На окреслення стратегії для вирішення описаного завдання націлена ця публікація. Подана в ній концепція опирається на засади структурно-параметричної методології
Посилання
Література
Сиротинський О. А. Основи автоматизації проектування машин. Рівне: УДУВГП, 2003. 252 с.
Цибенко О. С., Крищук М. Г. Системи автоматизованого проектування та інженерного аналізу в машинобудуванні. Київ: НТУУ «КПІ», 2008. 100 с.
Донченко М. В. Технології комп’ютерного проектування. Миколаїв: ЧНУ ім. Петра Могили, 2021. 64 с.
Ванін В. В., Вірченко Г. А. Визначення та основні положення структурно-параметричного геометричного моделювання. Геометричне та комп’ютерне моделювання. 2009. Вип. 23. С. 42−48.
Базров Б. М. Модульная технология в машиностроении. Москва: Машиностроение, 2001. 368 с.
Вірченко Г. А. Застосування комп’ютерних структурно-параметричних геометричних моделей для раціонального проектування технологічних процесів у машинобудуванні. Машинознавство, 2010, №7 (157). С. 34.
Філіппова М. В., Соколенко М. В., Гавриш М. О. Модульні технології складання редуктора. Молодий вчений, 2016. №7 (34). С. 198−200.
Кальченко В. В. Модульне 3D моделювання формоутворюючих систем шліфувальних верстатів, інструментів та оброблюваних поверхонь. Вісник Тернопільського державного технічного університету, 2005. Т. 10, № 1. С. 68−79.
Пальчевський Б. О. Дослідження технологічних систем (моделювання, проектування, оптимізація). Львів: Світ, 2001. 232 с.
References
Syrotynskyi O. A. Osnovy avtomatyzatsii proektuvannia mashyn. Rivne: UDUVHP, 2003. 252 s. {in Ukrainian}
Tsybenko O. S., Kryshchuk M. H. Systemy avtomatyzovanoho proektuvannia ta inzhenernoho analizu v mashynobuduvanni. Kyiv: NTUU «KPI», 2008. 100 s. {in Ukrainian}
Donchenko M. V. Tekhnolohii kompiuternoho proektuvannia. Mykolaiv: ChNU im. Petra Mohyly, 2021. 64 s. {in Ukrainian}
Vanin V. V., Virchenko G. A. Vyznachennia ta osnovni polozhennia strukturno-parametrychnoho heometrychnoho modeliuvannia. Heometrychne ta kompiuterne modeliuvannia. 2009. Vyp. 23. S. 42−48. {in Ukrainian}
Bazrov B. M. Modulnaia tekhnolohyia v mashynostroenyy. Moskva: Mashynostroenye, 2001. 368 s. {in Russian}
Virchenko G. A. Zastosuvannia kompiuternykh strukturno-parametrychnykh heometrychnykh modelei dlia ratsionalnoho proektuvannia tekhnolohichnykh protsesiv u mashynobuduvanni. Mashynoznavstvo, 2010, №7 (157). S. 34. {in Ukrainian}
Filippova M. V., Sokolenko M. V., Havrysh M. O. Modulni tekhnolohii skladannia reduktora. Molodyi vchenyi, 2016. №7 (34). S. 198−200. {in Ukrainian}
Kalchenko V. V. Modulne 3D modeliuvannia formoutvoriuiuchykh system shlifuvalnykh verstativ, instrumentiv ta obrobliuvanykh poverkhon. Visnyk Ternopilskoho derzhavnoho tekhnichnoho universytetu, 2005. T. 10, № 1. S. 68−79. {in Ukrainian}
Palchevskyi B. O. Doslidzhennia tekhnolohichnykh system (modeliuvannia, proektuvannia, optymizatsiia). Lviv: Svit, 2001. 232 s. {in Ukrainian}
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
