СТАТИЧНА РІВНОВАГА ВУЗЛІВ БІОТЕНСЕГРІТІ-МОДЕЛІ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ЛЮДИНИ

Автор(и)

  • Ольга Кучерява Національний університет фізичного виховання та спорту України, Україна https://orcid.org/0009-0003-3260-2903
  • Володимир Скочко Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0002-1709-2621
  • Андрій Посікера Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0009-0003-3989-2704

DOI:

https://doi.org/10.32347/0131-579X.2025.109.168-197

Ключові слова:

біотенсегріті, рівняння статичної рівноваги вузлів, інтерпретаційна сітчаста структура, опорно-руховий апарат, фізична терапія, реабілітація, дискретне геометричне моделювання

Анотація

Робота присвячена дослідженню математичних умов статичної рівноваги вузлів дискретно представленої інтерпретаційної біотенсегріті-моделі опорно-рухового апарату (ОРА) людини. Актуальність даної тематики обумовлена необхідністю формалізованого математичного опису спільної роботи кісток, м’язів та сухожилків, що входять до складу нижньої частини людського тіла, як механічної системи, що перебуває під дією заданих вагових навантажень. Відповідний опис дозволяє побудувати модель, яка у свою чергу дає змогу шляхом дискретного геометричного моделювання визначати внутрішні зусилля у всіх її ланках. Саму модель побудовано на основі уявлення про геометрично інваріантні сітчасті структури, кожна ланка яких у механічній інтерпретації працює виключно на стиск або розтяг, унеможливлюючи виникнення згинальних або крутних моментів за рахунок шарнірного сполучення відповідних ланок. Водночас, модель має властивості просторових тенсегріті структур, які передбачають, що усі стиснуті ланки представляють собою стрижні, а усі розтягнуті ланки – троси. Будучи застосованим до біомеханічних задач, такий підхід описує роботу так званих біотенсегріті-моделей ОРА. Дана робота є логічним продовженням дослідження основ формування геометрично незмінюваних сітчастих структур шляхом їх поетапного кінематичного аналізу.

На основі уявлення про зрівноважені сітчасті структури було побудовано систему рівнянь статичної рівноваги для вільних вузлів просторових біотенсегріті-моделей, що дозволяє визначити взаємодію стискальних і розтягувальних елементів у межах їх пружної деформації під дією прикладених вузлових навантажень. Розглянуто особливості побудови відповідних рівнянь для дискретних систем із попередньо-напруженими ланками.

Продемонстровано, що застосування методів прикладної геометрії із урахуванням принципів роботи класичних механічних систем забезпечує коректну математичну інтерпретацію роботи ОРА людини. Отримані результати створюють основу для подальших чисельних досліджень, зокрема для моделювання та аналізу компонентів напружено-деформованого стану елементів інтерпретаційної моделі, її поетапної оптимізації та застосування у задачах біомеханіки, терапії й реабілітації.

Біографії авторів

Ольга Кучерява, Національний університет фізичного виховання та спорту України

аспірант, викладач кафедри терапії та реабілітації

Володимир Скочко, Київський національний університет будівництва і архітектури

Д.т.н., професор, завідувач кафедри споруд спеціального призначення

Андрій Посікера, Київський національний університет будівництва і архітектури

аспірант, асистент кафедри споруд спеціального призначення

Посилання

Література

Fuller R. B. Synergetics: Explorations in the Geometry of Thinking. New York: Macmillan, 1975. 876 p.

Snelson K. Continuous tension, discontinuous compression structures. U.S. Patent No. 3,169,611, 1965.

Pugh A. An Introduction to Tensegrity. Berkeley: University of California Press, 1976. 118 p.

Motro R. Tensegrity: Structural Systems for the Future. London: Kogan Page Science, 2003. 220 p.

Levin S. A suspensory system for the sacrum in pelvic mechanics: Biotensegrity. Journal of Bodywork and Movement Therapies, 2007. DOI: 10.1016/B978-044310178-6.50017-7.

International Journal of Space Structures. Special Issue on Tensegrity Structures. Vol. 11, No. 1–2, 1996.

Ковальчук В. П., Ковальчук Л. В. Будівельна механіка : підручник для студентів вищих навчальних закладів. — Київ : Ліра-К, 2011. — 504 с.

Ковальчук В. П., Ковальчук Л. В. Будівельна механіка. Стрижневі системи : підручник для студентів вищих навчальних закладів. – Київ : Ліра-К, 2010. 432 с.

Лехницький С. Г. Теорія пружності анізотропного тіла. — Київ : Наукова думка, 1981. 432 с.

Zienkiewicz O. C., Taylor R. L. The Finite Element Method. 6th ed. Oxford: Butterworth-Heinemann, 2005. 631 p.

Скочко В. І. Методи інтерпретаційного геометричного моделювання сітчастих структур та їх застосування : дис. … канд. техн. наук. Київ: КНУБА, 2021. 277 с.

Корн Г., Корн Т. Математичний довідник для інженерів / пер. з англ. — Київ : Наукова думка, 1974. 832 с.

Писаренко Г. С., Кочанов Ю. М., Матвєєв В. В. Механіка деформівного твердого тіла : підручник для студентів інженерних спеціальностей. — Київ : Либідь, 1993. 560 с.

Ковальов С. М. та ін. Прикладна геометрія та інженерна графіка. Спеціальні розділи. Вип. 1 / за ред. В. Є. Михайленка. Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ЛДТУ, 2006. 256 с.

Баженов В. А., Перельмутер А. В., Шмуклер В. С. Будівельна механіка : підручник для студентів будівельних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Київ : Каравела, 2007. 456 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-05