Метод О.Л.Підгорного визначення фази відбитої хвилі, відповідної фазі хвилі з точкового джерела
DOI:
https://doi.org/10.32347/0131-579x.2020.97.82-90Ключові слова:
точкове джерело променів, ортотоміка, обвідна, гілка обвідної, фронт хвилі, потоки звуку або світла.Анотація
Наведено спосіб побудови за допомогою комп’ютера обвідної сім’ї кіл змінного радіуса, центри яких розташовані на заданій кривій Г і дотикаються іншого кола С з центром в початку координат. При цьому враховуються межі зміни параметра t Î [a, b], який визначає положення центра кожного кола сім’ї на кривій Г. При розв’язанні зазначеної задачі в загальному випадку виникає питання впорядкування множини обчислених координат точок на відповідних гілках обвідної, яке важко формалізується. У даній роботі пропонується спростити процес наближеного знаходження точок на обвідній завдяки обчисленню координат точок перетину «сусідніх» пар кіл. А саме, із N кіл сім’ї SN послідовно обираються їх пари SK і SK+1 (K=1..N-1), і для них обчислюються спільні точки. Тоді можна стверджувати, що множина знайдених точок перетинів всіх кіл буде розташована на гілках шуканої обвідної, і визначатиме її наближено.
Наведену геометричну модель О. Л. Підгорний запропонував використовувати для інтерпретації на графічному рівні зв’язку між фазами падаючої хвилі на криву Г і відбитої хвилі від цієї кривої Г. Нехай джерелом падаючої хвилі буде точка початку координат. Тоді фазу відбитої хвилі від кривої Г можна вважати ортотомікою. Можливість використання ортотомік як ліній, для яких відображені промені становлять, відповідно, пучок або конгруенцію нормалей, О. Л. Підгорний продемонстрував також і для випадку паралельних падаючих променів. Тут в якості основи конструктивних побудов розглядалися відображення від лінії в площині. Пряма і ортотоміка в площині є фронтами відповідно падаючої і відбитої хвиль, так як падаючі і відбиті промені є їх нормалями.
В роботі наведена комп’ютерна реалізація графічного способу визначення окремих фаз відбитих хвиль, які відповідають фазам хвилі з точковим джерелом. Ці дослідження важливі при розв’язання задач в області архітектурно - будівельної фізики і геліотехніки, які вимагають подальшого розвитку конструктивних методів моделювання відбитих потоків звуку або світла.
Посилання
Podgorny A.L.Application of the Methods of Geometrical Modeling by the Chair of Architectural Constructions its Research. Proceedings 7-th International Conference on ECGDG. Krakow, 1996, Vol. 2, pp.713-716.
Подгорный А.Л., Дворецкий А.Т. Аппарат отражения для ортотомики при параллельных падающих лучах // Труды / Таврическая государственная агротехническая академия. - Мелитополь: ТГАТА, 2002. - Вып. 4, С. 9-15.
Підгорний О.Л., Куценко Л.М. Метод побудови катакаустики для поверхні, на яку падає пучок паралельних променів // Прикладна геометрія та інженерна графіка. Вип.71.Київ: КНУБА, 2002. С.18 - 22.
Ситабдиева О.Л. Описание катакаустики для гладкой кривой и лучей, исходящих из начала координат // Геометричне та комп’ютерне моделювання. Харків: ХДАТОХ, 2002, вип. 1. С. 132-136.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Leonid Kutsenko, Serhii Shevchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).