Схема мультиплікативної лінеарізації випадкового процесу
DOI:
https://doi.org/10.32347/0131-579x.2020.97.103-109Ключові слова:
Функціональний простір, випадковий процес, мультиплікативність, стохастичне рівняння, нелінійні коефіцієнти, диференціювання, алгебра, підалгебра, норма, вимірність, еволюційний, оператор, еквівалентність, границя, неперервність, умовне математичне сподівання.Анотація
В даній роботі розглядається метод мультиплікативної лінеаризації випадкового процесу, який є розв’язком нелінійного стохастичного диференціального рівняння. Цей метод можна інтерпретувати, як метод наближеного обчислення, який спрощує дослідження відповідного нелінійного рівняння.
Посилання
Гихман И.И., Скороход А.В. Теория случайных процессов ,т. 3, Изд. Наука, Москва,1975.
Далецкий Ю.Л., Фомин С.В. Меры и дифференциальные уравнения в бесконечномерных пространствах. Изд. Наука, 1983.
Белопольская Я.И., Наголкина З.И. О мультипликативных представлениях решений стохастических уравнений. Доклады АН УССР, 1977, сер. А, №11.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Zoya Nagolkina
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
