ДО ПИТАННЯ СТІЙКОСТІ ЧИСЕЛЬНИХ МЕТОДІВ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ДИНАМІЧНОЇ СИСТЕМ
DOI:
https://doi.org/10.32347/0131-579x.2020.98.35-42Ключові слова:
теорія стійкості, математична модель, динамічна система, чисельні методи, крайова задачаАнотація
При розв’язанні прикладних задач, виникає потреба в дослідженні стійкості даної математичної моделі. Такі задачі потребують аналізу результату, оцінки якості роботи систем автоматики чи управління, а також дослідження стійкості розв’язку крайових задач, що виникають в процесі дослідження. Крайові задачі з початковими та граничними умовами, так звані початково-граничні багатовимірні нестаціонарні задачі можна віднести до числа достатньо складних задач, оскільки методи розв’язання її можуть бути достатньо специфічними та не схожими на інші методи розв’язання. В результаті спочатку досліджують природу задачі та звертають особливу увагу на задані умови, щоб потім більш точно визначити необхідну інформацію, що потрібна для розв’язку початкової задачі. Кожна задача потребує математичної моделі, яка має визначити її геометрію, лінійність, параметри, область розрахунку.
Розв’язки крайових задач потребують залучення різноманітних чисельних методів розв’язку нестаціонарних багатовимірних задач. Але деякі методи не є оптимальними або ж працюють тільки для певного типу задач, а отже для інших типів не підходять. Також, залишається відкритим питання стійкості математичної моделі чисельного методу вирішення нестаціонарних задач. Є методи, які є абсолютно стійкі, а є ті, які потребують особливої уваги, так як найменша помилка в алгоритмі може привести до анулювання результату. Для методів, які не є стійкими, потрібно перевіряти стійкість на кожному кроці – це дає малу ймовірність помилки в написанні програми та різкому зростанні похибки. У більшості задач результат є досить неочікуваним, що не дозволяє дослідити стійкість математичної моделі на початку досліджень. Але такі методи є повільно збіжні, але дають змогу скоротити час на виконання задачі в декілька разів.
Посилання
Калиткин Н.Н. Численные методы. Москва : Наука, 1978. – 512с.3.
Лук’яненко С.О. Чисельні методи в інформатиці: навч. посібн. Київ : Політехніка, 2007. – 140с.
Chapra S., Canale R. Numerical Methods. – 7th Edition. – McGraw-Hill Education, 2014. – 992 p.
http://libgen.io/book/index.php?md5=4B1C96F1187FBDC0184EB1856D06A1E4.
Ортега Дж., Пул У. Введение в численные методы решения дифференциальных уравнений / Пер. с англ. Москва : Наука, 1986. – 288 с.
http://libgen.io/book/index.php?md5=0223DC7FDE5DF081DFC72EC4AD88263D.
Основы численных методов / Л.И. Турчак. Москва :Наука, 1987. – 320 с. http://libgen.io/book/index.php?md5=93EC48A0D912FA4F12247CDD42BD5532.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Volodymyr Vanin, Olha Zalevska, Iuliia Sydorenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).