ЗАВДАННЯ НАРИСНОЇ ГЕОМЕТРІЇ ТА ІНЖЕНЕРНО-ГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ В КОНЦЕПЦІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ ВІМ ТЕХНОЛОГІЇ В БУДІВНИЦТВІ
DOI:
https://doi.org/10.32347/0131-579x.2020.98.48-56Ключові слова:
інформаційне моделювання у будівництві, підготовка кваліфікованих кадрів, нарисна геометрія, інженерно-графічна підготовка архітекторів, параметризація геометричних об’єктівАнотація
У даній публікації проаналізовано та окреслено комплекс задач, що слід врахувати та впровадити в навчальний процес підготовки студентів напряму «Будівництво та Архітектура» у рамках дисципліни «Нарисна геометрія» та інженерно-графічної підготовки. Це пов’язано з впровадженням ВІМ – Будівельного Інформаційного Моделювання в Україні.
Цифровізація проектування, створення та експлуатації об’єктів оточуючого середовища є наразі актуальною проблемою, що дозволить значно підвищити продуктивність та прибутковість будівельної галузі в Україні. Одна з найважливіших умов впровадження ВІМ технології є наявність та підготовка кваліфікованих спеціалістів. Підготовка фахових кадрів є досить складна та пролонгована задача, що базується на нових технологіях навчання та задачах, що відповідають рівню розвитку інформаційних технологій та вимогам сучасних проектних і виробничих технологій або, навіть випереджають їх.
Професійна діяльність архітектора (або будівельника) та його навчання передбачає графічну підготовку, яка включає в себе: володіння методами виконання та читання проекційних креслень, розвинене просторове мислення (вміння аналізувати форму моделі архітектурної споруди, його розміри, розташування в просторі і співвідношення різних елементів об'єкту), а також знання геометричних основ формоутворення в архітектурі та їх застосування в проектуванні.
При підготовці фахівців напряму «Будівництво та Архітектура» необхідно впроваджувати інноваційні освітні технології, спрямовані на формування у студентів здатності працювати в команді, компетенцій в області сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, а також готовності здійснювати проектування на основі просторового інформаційного моделювання.
У статті наведені основні напрями підготовки студентів задля впровадження цифрових технологій у будівництві та архітектурі стосовно дисциплін нарисної геометрії та графічної підготовки.
Посилання
Концепція впровадження ВІМ – Будівельного Інформаційного Моделювання в Україні. Ukrainian BIM Community. BIM-UABTG-Concept-ZZ-012720.pdf.
ISO 19650-2:2018, IDT. Організація та оцифрування інформації щодо будівель та споруд включно з будівельним інформаційним моделюванням (ВІМ). Управління інформацією з використанням будівельного інформаційного моделювання. Частина 2. Етап будівництво (проект, перша редакція).
Данченко Л.В., Туктамышов Н.К. Стратегическое практическое применение модифицированного проектно-аналогового метода обучения начертательной геометрии и графике студентов-архитекторов / Современные наукоемкие технологии. 2016. № 9-2. С. 279-282. URL: https://www.top-technologies.ru/ru/issue/view?id=565.
Блакова О.А., Нечаєнко Г.П. Метод проектів у навчанні інформаційних технологій. Випуск VIII. КМІ:2013. С.46-50. URL: http://elibrary.kdpu.edu.ua/jspui/handle/0564/746.
Іванова Л.С. Геометричні моделі багатовимірних баз даних / Прикладна геометрія та інженерна графіка. Київ : КДТУБА, 2020. Вип.97. С. 51-59. URL: http://ageg.knuba.edu.ua/article/view/195225.
ДСТУ ГОСТ 2.052:2006 Єдина система конструкторської документації. Електронна модель виробу. Загальні положення (ГОСТ 2.052-2006, IDT)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Larysa Ivanova

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).