ПАРКЕТИ З ПРАВИЛЬНИХ П’ЯТИКУТНИХ ТА ДЕСЯТИКУТНИХ ЗІРОК

Автор(и)

  • Олександр Ніцин Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-7900-2612

DOI:

https://doi.org/10.32347/0131-579X.2022.102.149-156

Ключові слова:

мозаїки, паркети, симетрія переносу, неперіодичне замощення площини, правильні п’ятикутні та десятикутні зірки

Анотація

Очевидно, що правильними п’ятикутниками не можна заповнити площину без накладень і пропусків. Однак площину можна заповнити без накладень та пропусків багатокутниками, кути яких є кратними 36°. Наприклад, якщо правильний п’ятикутник перетворити на правильну п’ятикутну зірку, складену з п’яти ромбів з кутами 72° та 108° і доповнити її п’ятьма ромбами з кутами 36° і 144°, щоб утворився правильний десятикутник, отриманими ромбами можна заповнити площину без накладень та пропусків.

Припущено, що, крім представленого способу замощення площини зазначеними вище ромбами, існують інші способи замощення площини без накладень і пропусків багатокутниками, кути яких є кратними 36°. Це пояснює, чому задача про замощення площини правильними п’ятикутниками привертає увагу не лише геометрів, а й дизайнерів, що створюють нові види орнаментів. Крім того, правильний п’ятикутник серед інших видів правильних багатокутників має найвищі естетичні якості, а паркети, складені з багатокутників, кути яких є кратними 36°, перевершують інші види паркету красою та досконалістю. Тому розроблення способів замощення площини без накладень та пропусків багатокутниками, кути яких є кратними 36°, є нагальним завданням як геометрів, так і дизайнерів, що створюють нові види орнаментів.

Вперше розроблено два варіанти паркету, складеного з ромбів, що утворюють п’ятикутні та десятикутні зірки. Якщо у першому варіанті центром паркету є п’ятикутна зірка, то у другому варіанті десятикутна зірка. Крім того, якщо у першому варіанті паркет не має жодної площини симетрії, то у другому варіанті паркет має двадцять площин симетрії. Ще однією відмінністю є те, що якщо у першому варіанті паркет має симетрію обертання з віссю симетрії 5-го порядку, то у другому варіанті - симетрію обертання з віссю симетрії 10-го порядку. Спільним для обох варіантів паркету є те, що вони належать неперіодичним паркетам, тобто є новими, не вивченими раніше видами мозаїки Пенроуза. Припущено, що подальші дослідження будуть спрямовані на винахід паркету, що не має ні симетрії переносу, ні симетрії обертання і водночас зберігає закономірність розташування плиток.

Біографія автора

Олександр Ніцин , Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

д. т. н., професор

Посилання

Literature

Penrose R. Pentaplexity A Class of Non-Periodic Tilings of the Plane. The Mathematical Intelligencer, 1979. Vol. 2. P. 32–37.

Bruijn de, N. G. Algebraic theory of Penrose’s non-periodic tilings of the plane. Indagationes Mathematicae, Kon. Nederl. Akad. Wetensch, 1981. Proc. Ser. A. Vol. 84. P. 38–66.

Bruijn de, N. G. Quasicrystals and their Fourier transform. Indagationes Mathematicae, Kon. Nederl. Akad. Wetensch, 1986. Proc. Ser. A. Vol. 89. P. 123–152.

Bruijn de, N. G. Updown generation of Penrose tilings. Indagationes Mathematicae N.S., 1990. P. 201–219.

Gardner M. Mathematical games. Extraordinary nonperiodic tiling that enriches the theory of tiles. Scientific Amer., 1977. Vol. 1. P. 110–121.

Senechal M. Quasicrystals and geometry. Cambridge Univ. Press, 1995. 351 p.

Гарднер М. От мозаик Пенроуза к надёжным шифрам; пер. с англ. Ю. А. Данилова. Москва: Мир, 1993. 416 с.

Грюнбаум Б., Шепард Дж. Ч. Некоторые проблемы, связанные с плоскими мозаиками. Математический цветник: сб. статей / состав. и ред. Дэвид А. Кларнер; пер. с англ. Ю. А. Данилова; под ред. И. М. Яглома. Москва: Мир, 1983. С. 220252.

References

Bruijn de, N. G. (1981). Algebraic theory of Penrose’s non-periodic tilings of the plane. Indagationes Mathematicae, Kon. Nederl. Akad. Wetensch, Proc. Ser. A. Vol. 84, pp. 38–66.

Bruijn de, N. G. (1986). Quasicrystals and their Fourier transform. Indagationes Mathematicae, Kon. Nederl. Akad. Wetensch, Proc. Ser. A. Vol. 89, pp. 123–152.

Bruijn de, N. G. (1990). Updown generation of Penrose tilings. Indagationes Mathematicae N.S., pp. 201–219.

Gardner M. (1977). Mathematical games. Extraordinary nonperiodic tiling that enriches the theory of tiles. Scientific Amer., Vol. 1, pp. 110–121.

Penrose R. (1979). Pentaplexity A Class of Non-Periodic Tilings of the Plane. The Mathematical Intelligencer, Vol. 2, pp. 32–37.

Senechal M. (1995). Quasicrystals and geometry. Cambridge Univ. Press.

Gardner M. (1993). Ot mozaik Penrouza k nadjozhnym shifram; per. s angl. Ju. A. Danilova. Moskva: Mir.

Grjunbaum B., Shepard Dzh. Ch. (1983). Nekotorye problemy, svjazannye s ploskimi mozaikami. Matematicheskij cvetnik: sb. statej / sostav. i red. Djevid A. Klarner; per. s angl. Ju. A. Danilova; pod red. I. M. Jagloma. Moskva: Mir, pp. 220252.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-27

Номер

Розділ

Статті