ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВИХ ТОЧОК КРИВОЛІНІЙНОЇ ПОВЕРХНІ КОНТАКТУ В КІНЕМАТИЧНИХ ПАРАХ
DOI:
https://doi.org/10.32347/0131-579X.2023.105.116-122Ключові слова:
граничні умови; особливі точки; сполучені криволінійні поверхні; кінематичні пари; параметри; формоутворення; різальний інструмент; графоаналітичний спосібАнотація
У дослідженнях було розроблено та проаналізовано графоаналітичний спосіб граничних умов особливих точок криволінійної поверхні контакту під час оброблення гвинтової поверхні різального інструмента. Основою цих досліджень було визначення особливих точок спряжених поверхонь, які спрямовані з точок осі поверхні обертання на задану гвинтову поверхню.
Графоаналітичний спосіб ґрунтується на положенні диференціальної та прикладної геометрії. Граничні умови визначення особливих точок у криволінійних поверхонь є досить широким і розвиненим розділом науки, що спирається на теоретичні та практичні досягнення прикладної геометрії.
Розробка криволінійних поверхонь ріжучого інструменту для виготовлення складних деталей в озброєнні та військовій техніці, є для нашої країни темою дуже важливою та актуальною. У статті запропоновано оптимізувати процес створенням універсальних засобів, до числа яких може бути віднесено і графоаналітичний спосіб проектування спряжених криволінійних поверхонь для проектування виробів із заздалегідь заданими параметрами. Запропонований спосіб дає можливість графічно визначити за яких умов з'являються особливі граничні точки під час контакту криволінійних поверхонь, що закладає в собі всі графічні формування, їх взаємозв'язок та взаємозалежність.
Велике значення під час проектування спряжених криволінійних поверхонь ріжучого інструменту, має точне відтворення їхньої форми, як основи надійної роботи механізмів майбутніх реальних виробів в озброєнні та військовій техніці. Метою даної статті є зробити певний крок у цьому напрямку, щодо створення графоаналітичного способу, за допомогою якого можна визначити особливі точки контакту спряжених криволінійних поверхонь для проектування ріжучого інструменту для обробки виробів, що мають складні криволінійні поверхні в озброєнні та військовій техніці.
Посилання
Література
Фихтенгольц Г.М. Курс дифференциального и интегрального исчисления (том 1).
Подкоритов А. М., Ісмаілова Н. П. (2016) Теоретичні основи спряжених квазігвинтових поверхонь, що виключають інтерференцію: монографія. Херсон: ФОП Грінь Д.С. 330 с.
Подкоритов А.М., Ісмаілова Н.П., Трушков Г.В. Геометричне моделювання зубчастого зачеплення на базі параметричного кінематичного гвинта / Сучасні проблеми моделювання. Збірка наукових праць: Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького. Мелітополь, 2018. Вип. 11. С. 135 – 139.
Ісмаілова Н.П., Єлісєєв І.М. Моделювання спряжених поверхонь за допомогою метода кругового перетворення в системі MATLAB / Комп’ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво. Науковий журнал. Луцький національний технічний університет : Луцьк 2019. №37. С. 66-71.
References
Fikhtenholtz G.M. Course of Differential and Integral Calculus (Vol. 1).
Podkorytov A.M., Ismailova N.P. (2016) Theoretical foundations of conjugate quasi-helical surfaces that exclude interference: a monograph. Kherson: FOP Green D.S. 330 p.
Podkorytov A.M., Ismailova N.P., Trushkov G.V. Geometric modeling of gearing based on a parametric kinematic screw / Modern problems of modeling. Collection of scientific papersю. Melitopol : Melitopol State Pedagogical University named after B. Khmelnytsky, 2018. Issue 11. С. 135 – 139.
Ismailova N.P., Eliseev I.M. Modeling of conjugate surfaces using the method of circular transformation in MATLAB / Computer-integrated technologies: education, science, production. Lutsk : Lutsk National Technical University. Scientific journal, 2019. №37. С. 66 – 71.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).