КЕРУВАННЯ ЗГИНАННЯМ ТОРСІВ ЗМІНОЮ ЗАЛЕЖНОСТІ КУТА ПІДЙОМУ ЙОГО РЕБРА ЗВОРОТУ

Автор(и)

  • Сергій Пилипака Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-1496-4615
  • Тетяна Кресан Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-8280-9502
  • Вячеслав Хропост Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0001-9363-3955
  • Ірина Грищенко Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-1000-9805
  • Ірина Демчук ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-9566-2194

DOI:

https://doi.org/10.32347/0131-579X.2024.106.201-209

Ключові слова:

крива; залежність; торс; дуга; ребро; згинання

Анотація

залежністю кривини і залежністю скруту від довжини її дуги. Якщо таку криву прийняти за ребро звороту торса, то його згинанням можна керувати зміною скруту кривої, оскільки кривина при цьому не змінюється. Однак на практиці таке згинання здійснити важко, оскільки не існує простого переходу від натуральних рівнянь просторової кривої до параметричних. Такий перехід потребує чисельних методів розв’язування системи диференціальних рівнянь. Можна по іншому підійти до розв’язання цього питання, а саме замінити залежність скруту від довжини дуги кривої залежністю кута підйому теж від довжини дуги кривої. В такому випадку формули переходу від натуральних рівнянь до параметричних значно спрощуються і в окремих випадках не потребують чисельного інтегрування.

У статті використано саме такий підхід для конструювання торсів. Наведено параметричні рівняння торса в загальному вигляді, у якого ребром звороту є просторова крива, задана залежностями кривини і кута підйому від довжини своєї дуги. Показано, що зміною закономірності кута підйому можна керувати процесом згинання торса. При цьому знайдено вираз першої квадратичної форми, до якої не входить залежність кута підйому ребра звороту, а тільки залежність його кривини. Це свідчить про те, що можна по різному трансформувати ребро звороту, тобто згинати торс, і при цьому перша квадратична форма залишається незмінною. Наведено відомий приклад згинання торса-гелікоїда дискретною зміною кута підйому його ребра звороту. Продемонстровано також згинання торса-гелікоїда зміною кута підйому ребра звороту за лінійним законом. Для цього було застосовано чисельні методи. Отриманий торс уже не є торсом однакового нахилу твірних. Також наведено приклад згинання торса, у якого кривина і кут підйому ребра звороту є змінними залежностями від довжини дуги. Вони підібрані так, що дозволяють отримувати проміжні положення торса при його згинанні за допомогою рівнянь у кінцевому вигляді. Наведено приклади, здійснено візуалізацію отриманих результатів.

Біографії авторів

Сергій Пилипака, Національний університет біоресурсів і природокористування України

                                                             д. т. н., професор

Тетяна Кресан, Національний університет біоресурсів і природокористування України

к. т. н., доцент

Вячеслав Хропост, Національний університет біоресурсів і природокористування України

аспірант

Ірина Грищенко, Національний університет біоресурсів і природокористування України

 к. т. н, доцент

Ірина Демчук, ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут»

к. т. н.

Посилання

Література

Бутенин Н.В., Лунц Я.Л., Меркин Д.Р. Курс теоретической механики. Москва : Наука, 1985. 240 с.

Выгодский М.Я. Дифференциальная геометрия. Москва: Наука, 1949. 511 с.

Фиников С.П. Дифференциальная геометрия. Москва : Наука, 1961. 158 с.

Устенко С.А. Геометричне моделювання просторових кривих ліній, заданих кривиною та скрутом. Геометричне та комп’ютерне моделювання. 2011. Вип. 29. С. 86−90.

Захарова Т. М. Конструювання просторових кривих, що описуються рівняннями у функції довжини дуги, за допомогою супровідного тригранника вихідної кривої. Прикладна геометрія та інженерна графіка. Т. 57. Мелітополь: ТДАТУ, 2013. С. 104 –112.

Petroula D. (2018). PH Curves with Non-Primitive Hodographs. J. Geometry Graphics, 22/2, 163-181.

Soukaina Ouarab, Amina Ouazzani Chahdi, Malika Izid. (2020). Ruled Surface Generated by a Curve Lying on a Regular Surface and its Characterizations. J. Geometry Graphics. Vol. 24/2, 257–267.

Pylypaka, S., Kresan, T., Trokhaniak, O., Taras, I., Demchuk, I. (2021). Parametric Equations of a Spatlal Curve as a Function of Length of the Arc with Gleven Dependences of Curvature and Angleof Ascent. Journal for Geometry and Graphics. Vol. 25(2), 163-170. https://publons.com/wos-op/publon/52467604/

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-06