ГЕОМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПІШОХІДНИХ ТА ТРАНСПОРТНИХ ДОРОЖНІХ МЕРЕЖ ІЗ МІНІМАЛЬНИМ ЧАСОМ РУХУ МІЖ ВУЗЛАМИ

Анотація

Дана робота присвячена розгляду актуального питання розробки транспортних та пішохідних мереж на основі використання методів дискретного геометричного моделювання. У науковій літературі основним напрямком досліджень є так звана «транспортна задача», що полягає у пошуку оптимального маршруту для вже існуючої системи доріг, а також аналіз транспортних мереж в контексті оптимального планування міст і населених пунктів на основі мінімізація довжини шляху. Проте підходи, які ґрунтувались би на критерію мінімізації часу руху між вузлами дорожньої мережі, не висвітлені. У статті запропоновано інтерпретаційний підхід представлення дорожньої мережі як геометричної моделі у вигляді неупорядкованого дискретного графу. Основним критерієм оптимізації проектних рішень прийнято умову мінімальності загального часу пересування “об’єктів”, що в залежності від початкових даних можуть відображати переміщення пішоходів або транспортних засобів, дорожньою мережею. Застосування запропонованого підходу, наприклад, дозволяє розробити оптимальні траєкторії (маршрути) переміщення відвідувачів парків або громадських просторів за критерієм мінімізації часу досяжності ними укриттів під час повітряних тривог. Іншим прикладом є розробка логістичних маршрутів постачання або перевезення предметів різного призначення по території технологічних парків, промислових комплексів, а також для військових логістичних задач. Проектування дорожніх мереж оптимізованих за умови скорочення часу руху між вузлами, як наслідок, буде зменшувати вплив на навколишнє середовище, підвищення мобільності та комфортності для населення, у тому числі підвищення рівня безпеки. Подальшим напрямком досліджень є врахування додаткових факторів та реалізація підходу у програмному середовищі.